Про клуб
Клуб "Крок в майбутнє" був створений ресурним центром підтримки інклюзивної освіти Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради, який очолює Литвин Інна Миколаївна. Модератором клубу є Басик Валерія Валеріївна, методист ресурсного центру інклюзивної освіти.
ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА
ВПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ В ОСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ
Термін інклюзивна освіта (англ. Інклюзія –inclusion–включення) базується на тлумаченні, викладеному в Саламанкській декларації та передбачає створення освітнього середовища, яке відповідало б потребам і можливостям кожної дитини, незалежно від особливостей її психофізичного розвитку та є гнучкою, індивідуалізованою системою навчання дітей.
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ полягають у тому, що:
· усі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це виявляється можливим, незважаючи на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними;
· навчальні заклади мають визнавати і враховувати різноманітні потреби своїх учнів узгодженням різних видів і темпів навчання;
· освітні заклади повинні забезпечувати якісну освіту для всіх, розробляючи відповідні навчальні плани, вживаючи організаційні заходи, розробляючи стратегії викладання, використовуючи ресурси і партнерські зв’язки зі своїми громадянами;
· діти з особливими освітніми потребами мають отримувати будь-яку додаткову допомогу, яка може знадобитися їм у навчальному процесі;
· інклюзивні форми навчання – найефективніший засіб, який гарантує солідарність, співучасть, взаємодопомогу, розуміння між дітьми з особливими потребами та їхніми ровесниками.
Навчальні заклади з інклюзивною формою навчання мають вирішувати такі ЗАВДАННЯ:
· створення єдиного психологічного комфортного освітнього середовища для дітей, які мають різні стартові можливості;
· забезпечення діагностування ефективності процесів корекції, адаптації та соціалізації дітей з особливостями розвитку на етапі шкільного навчання;
· організація системи ефективного психолого-педагогічного супроводу процесу інклюзивного навчання через взаємодію діагностико-консультативних, корекційно-розвиткових, лікувально-профілактичних, соціально-трудових напрямів діяльності;
· компенсація недоліків дошкільного розвитку;
· подолання негативних особливостей емоційно-особистісної сфери через включення дітей в успішну діяльність;
· поступове підвищення мотивації дитини, спираючись на її особисту зацікавленість і через усвідомлене ставлення до позитивної діяльності;
· охорона та зміцнення фізичного й нервово-психічного здоров’я дітей;
· соціально-трудова адаптація школярів з особливими освітніми потребами;
· зміна суспільної свідомості щодо дітей з особливостями в розвитку.
Переваги інклюзивної форми навчання
1.Для дітей з особливими освітніми потребами:
· завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток дітей;
· однолітки відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами;
· оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально;
· навчання здійснюється з орієнтацією на сильні риси, здібності та інтереси дітей;
· діти мають можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими однолітками та участі в громадському житті.
2.Для інших дітей:
· діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей;
· діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них;
· діти вчаться співробітництва;
· діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим.
3.Для педагогів та фахівців:
· учителі інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів;
· учителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає їм змогу ефективно сприяти розвитку дітей з урахуванням їхньої індивідуальності;
· спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають сприймати дітей цілісніше, а також вчаться дивитися на життєві ситуації очима дітей.
Чинники реалізації інклюзивного навчання
1.Адаптація середовища:
Навчальне середовище, в якому навчаються учні з особливостями психофізичного розвитку, має бути адаптованим до їхніх потреб. Адаптаціями називаються зміни у середовищі та організації роботи, завдяки яким дитина з особливими освітніми потребами може брати активну та повноцінну участь у заняттях та інших видах діяльності.
2.Створення команди:
Запорукою успішної реалізації інклюзивного підходу є ефективна співпраця вчителів, відповідних фахівців, батьків та учнів. Усі спеціалісти з проблем розвитку дітей є важливими помічниками та партнерами вчителів.
У школі має бути створена своєрідна мережа підтримки. Всі працівники та адміністрація школи, всі, хто працює з дитиною з особливими освітніми потребами, мають допомагати одне одному, обмінюватися знаннями, намагатися максимально використовувати місцеві ресурси для досягнення головної мети – реалізації дитиною її потенціальних можливостей та підготовки її до самостійного життя в суспільстві.
3.Співпраця з батьками:
Батьки є першими і головними вчителями дитини.
Дедалі більше педагогів з повагою ставляться до навчального процесу, який відбувається вдома, і будують свою роботу з урахуванням інтересів дітей та їхніх родин.
Оскільки до загальноосвітніх закладів почали залучати дітей з особливими освітніми потребами, постійна співпраця з їхніми сім’ями набуває ще більшого значення. У процесі навчання таких учнів дуже важливо враховувати інтереси, пріоритети й турботи сімей. Батьки дітей з порушеннями психофізичного розвитку мають працювати в тісному контакті з учителями та іншими фахівцями під час розробки та реалізації навчальних планів, їх адаптації,
організації навчального середовища тощо.
4.Створення позитивної атмосфери в шкільному середовищі:
У класах (школах), де навчаються учні з різними рівнями розвитку та здібностей, педагоги мають підтримувати один одного в застосуванні найефективніших стратегій навчання. Якщо в школі створено доброзичливу, невимушену атмосферу, якщо тут визнають унікальність кожного (і педагога, й учнів) та підтримують їх, це значно підвищує ефективність навчання.
Школа, клас мають стати рідними для учнів та їхніх родин. Батьки почуватимуться спокійніше, якщо теж будуть залучені до навчально-виховного процесу. Постійна соціальна взаємодія в різноманітних умовах, за різних обставин, в різних ситуаціях зближує учнів, виробляє емпатію, взаємну прихильність, усвідомлення індивідуальності кожного, відчуття захищеності.
Умови ефективного функціонування закладів інклюзивної освіти:
· раннє виявлення відхилень у розвитку дитини та започаткування корекційної роботи;
· правильне діагностування та наявність об’єктивних можливостей розвитку дитини (за даними психолого-медико-педагогічної консультації);
· психологічна готовність дитини та її батьків до навчання спільно зі здоровими однолітками;
· готовність педколективу загальноосвітнього навчального закладу до роботи в умовах інклюзивного навчання (зокрема, наявність спеціальної підготовки);
· надання дитині кваліфікованої корекційної допомоги;
· готовність батьків надати реальну допомогу дитині у процесі її навчання;
· створення відповідних побутових умов;
· забезпечення навчально-виховного процесу необхідними технічними засобами.
В умовах інклюзивної освіти вкрай значущим є застосування мультидисциплінарного підходу при організації супроводу учнів. Через залучення дитини з особливостями психофізичного розвитку до інклюзивної
форми навчання мають активізуватися творчі ресурси дітей, педагогів та батьків.