м. Черкаси. РЦПІО Педагогічний Інтернет-клуб «Крок в майбутнє»

 





Про клуб

 

Клуб "Крок в майбутнє" був створений ресурним центром підтримки інклюзивної освіти Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради, який очолює Литвин Інна Миколаївна. Модератором клубу є Басик Валерія Валеріївна,  методист ресурсного центру інклюзивної освіти. 

 

 ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА

 

ВПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ В ОСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ

Термін інклюзивна освіта (англ. Інклюзія –inclusion–включення) базується на тлумаченні, викладеному в Саламанкській декларації та передбачає створення освітнього середовища, яке відповідало б потребам і можливостям кожної дитини, незалежно від особливостей її психофізичного розвитку та є гнучкою, індивідуалізованою системою навчання дітей.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ  полягають у тому, що:

·        усі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це виявляється можливим, незважаючи на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними;

·        навчальні заклади мають визнавати і враховувати різноманітні потреби своїх учнів узгодженням різних видів і темпів навчання;

·        освітні заклади повинні забезпечувати якісну освіту для всіх, розробляючи відповідні навчальні плани, вживаючи організаційні заходи, розробляючи стратегії викладання, використовуючи ресурси і партнерські зв’язки зі своїми громадянами;

·        діти з особливими освітніми потребами мають отримувати будь-яку додаткову допомогу, яка може знадобитися їм у навчальному процесі;

·        інклюзивні форми навчання – найефективніший засіб, який гарантує солідарність, співучасть, взаємодопомогу, розуміння між дітьми з особливими потребами та їхніми ровесниками.

Навчальні заклади з інклюзивною формою навчання мають вирішувати такі ЗАВДАННЯ:

·        створення єдиного психологічного комфортного освітнього середовища для дітей, які мають різні стартові можливості;

·        забезпечення діагностування ефективності процесів корекції, адаптації та соціалізації дітей з особливостями розвитку на етапі шкільного навчання;

·        організація системи ефективного психолого-педагогічного супроводу процесу інклюзивного навчання через взаємодію діагностико-консультативних, корекційно-розвиткових, лікувально-профілактичних, соціально-трудових напрямів діяльності;

·        компенсація недоліків дошкільного розвитку;

·        подолання негативних особливостей емоційно-особистісної сфери через включення дітей в успішну діяльність;

·        поступове підвищення мотивації дитини, спираючись на її особисту зацікавленість і через усвідомлене ставлення до позитивної діяльності;

·        охорона та зміцнення фізичного й нервово-психічного здоров’я дітей;

·        соціально-трудова адаптація школярів з особливими освітніми потребами;

·        зміна суспільної свідомості щодо дітей з особливостями в розвитку.

Переваги інклюзивної форми навчання

1.Для дітей з особливими освітніми потребами:

·        завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток дітей;

·        однолітки відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами;

·        оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально;

·        навчання здійснюється з орієнтацією на сильні риси, здібності та інтереси дітей;

·        діти мають можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими однолітками та участі в громадському житті.

2.Для інших дітей:

·        діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей;

·        діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них;

·        діти вчаться співробітництва;

·        діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим.

3.Для педагогів та фахівців:

·        учителі інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів;

·        учителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає їм змогу ефективно сприяти розвитку дітей з урахуванням їхньої індивідуальності;

·        спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають сприймати дітей цілісніше, а також вчаться дивитися на життєві ситуації очима дітей.

 

Чинники реалізації інклюзивного навчання

1.Адаптація середовища:

Навчальне середовище, в якому навчаються учні з особливостями психофізичного розвитку, має бути адаптованим до їхніх потреб. Адаптаціями називаються зміни у середовищі та організації роботи, завдяки яким дитина з особливими освітніми потребами може брати активну та повноцінну участь у заняттях та інших видах діяльності.

2.Створення команди:

Запорукою успішної реалізації інклюзивного підходу є ефективна співпраця вчителів, відповідних фахівців, батьків та учнів. Усі спеціалісти з проблем розвитку дітей є важливими помічниками та партнерами вчителів.

У школі має бути створена своєрідна мережа підтримки. Всі працівники та адміністрація школи, всі, хто працює з дитиною з особливими освітніми потребами, мають допомагати одне одному, обмінюватися знаннями, намагатися максимально використовувати місцеві ресурси для досягнення головної мети – реалізації дитиною її потенціальних можливостей та підготовки її до самостійного життя в суспільстві.

3.Співпраця з батьками:

Батьки є першими і головними вчителями дитини.

Дедалі більше педагогів з повагою ставляться до навчального процесу, який відбувається вдома, і будують свою роботу з урахуванням інтересів дітей та їхніх родин.

Оскільки до загальноосвітніх закладів почали залучати дітей з особливими освітніми потребами, постійна співпраця з їхніми сім’ями набуває ще більшого значення. У процесі навчання таких учнів дуже важливо враховувати інтереси, пріоритети й турботи сімей. Батьки дітей з порушеннями психофізичного розвитку мають працювати в тісному контакті з учителями та іншими фахівцями під час розробки та реалізації навчальних планів, їх адаптації,

організації навчального середовища тощо.

4.Створення позитивної атмосфери в шкільному середовищі:

У класах (школах), де навчаються учні з різними рівнями розвитку та здібностей, педагоги мають підтримувати один одного в застосуванні найефективніших стратегій навчання. Якщо в школі створено доброзичливу, невимушену атмосферу, якщо тут визнають унікальність кожного (і педагога, й учнів) та підтримують їх, це значно підвищує ефективність навчання.

Школа, клас мають стати рідними для учнів та їхніх родин. Батьки почуватимуться спокійніше, якщо теж будуть залучені до навчально-виховного процесу. Постійна соціальна взаємодія в різноманітних умовах, за різних обставин, в різних ситуаціях зближує учнів, виробляє емпатію, взаємну прихильність, усвідомлення індивідуальності кожного, відчуття захищеності.

 

Умови ефективного функціонування закладів інклюзивної освіти:

·        раннє виявлення відхилень у розвитку дитини та започаткування корекційної роботи;

·        правильне діагностування та наявність об’єктивних можливостей розвитку дитини (за даними психолого-медико-педагогічної консультації);

·        психологічна готовність дитини та її батьків до навчання спільно зі здоровими однолітками;

·        готовність педколективу загальноосвітнього навчального закладу до роботи в умовах інклюзивного навчання (зокрема, наявність спеціальної підготовки);

·        надання дитині кваліфікованої корекційної допомоги;

·        готовність батьків надати реальну допомогу дитині у процесі її навчання;

·        створення відповідних побутових умов;

·        забезпечення навчально-виховного процесу необхідними технічними засобами.

В умовах інклюзивної освіти вкрай значущим є застосування мультидисциплінарного підходу при організації супроводу учнів. Через залучення дитини з особливостями психофізичного розвитку до інклюзивної

форми навчання мають активізуватися творчі ресурси дітей, педагогів та батьків.